однокурсник
ОДНОКУ́РСНИК, а, ч.
Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь.
Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Н. Рибак);
Часто, слухаючи Левка, однокурсники говорили йому: – Ну і головатий ти, Левку. І звідки ти всього набрався? (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)