озвичаюватися

озвича́юватися

[озви^ечайувати^ес'а]

-йуйус'а, -йуйе^іс':а, -йуйе^іц':а, -йуйуц':а

Значення в інших словниках

1. озвичаюватися — озвича́юватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. озвичаюватися — ЗВИКАТИ, привчатися, усталюватися, закорінюватися.  Словник синонімів Караванського
3. озвичаюватися — -ююся, -юєшся, недок., озвичаїтися, -аюся, -аїшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися, призвичаюватися.  Словник української мови у 20 томах
5. озвичаюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
6. озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.  Словник української мови в 11 томах