озвичаюватися —
озвича́юватися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
озвичаюватися —
[озвиечайуватиес'а] -йуйус'а, -йуйеіс':а, -йуйеіц':а, -йуйуц':а
Орфоепічний словник української мови
озвичаюватися —
-ююся, -юєшся, недок., озвичаїтися, -аюся, -аїшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
озвичаюватися —
ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися, призвичаюватися.
Словник української мови у 20 томах
озвичаюватися —
ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...
Словник синонімів української мови
озвичаюватися —
ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.
Словник української мови в 11 томах