озвичаюватися

озвича́юватися

-ююся, -юєшся, недок., озвичаїтися, -аюся, -аїшся, док., розм.

Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.

Значення в інших словниках

1. озвичаюватися — озвича́юватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. озвичаюватися — ЗВИКАТИ, привчатися, усталюватися, закорінюватися.  Словник синонімів Караванського
3. озвичаюватися — [озвиечайуватиес'а] -йуйус'а, -йуйеіс':а, -йуйеіц':а, -йуйуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися, призвичаюватися.  Словник української мови у 20 томах
5. озвичаюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
6. озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.  Словник української мови в 11 томах