ол'іўц'а, ор. ол'іўцем, м. (на) ол'іўц'і, р. мн. ол'іўц'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
олівець —
оліве́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
олівець —
-вця, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють.
Великий тлумачний словник сучасної мови
олівець —
ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка .. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (М. Коцюбинський); Нема вже чорнила.
Словник української мови у 20 томах
олівець —
(-вця) ч.; жрм. Споруда телекомплексу на Сирці у Києві. Здається, населення столичного "олівця" — як називають кияни будинок телекомплексу — вже призвичаїлося до подібних пертурбацій <...> (День, 20.08.1999).
Словник жарґонної лексики української мови
олівець —
ОЛІВЕ́ЦЬ (тоненька паличка графіту в дерев'яній оправі, якою пишуть), О́ЛИВО заст. Зробив олівцем якісь помітки на паперах (Григорій Тютюнник); Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Т. Шевченко).
Словник синонімів української мови
олівець —
Оліве́ць, олівця́, -вце́ві, -вце́м, на -вці́, по -вцю́; -вці́, -вці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
олівець —
ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев’яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (Коцюб., І, 1955, 324); Нема вже чорнила.
Словник української мови в 11 томах