опуклий

опу́клий

[о^упукли^ей]

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Значення в інших словниках

1. опуклий — опу́клий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. опуклий — Опукий; (- очі) ВИТРІШКУВАТИЙ; (годинник) округлий, кулястий; (образ) виразний, чіткий, рельєфний; опукуватий.  Словник синонімів Караванського
3. опуклий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
4. опуклий — -а, -е. 1》 Який має округло вигнуту назовні поверхню; прот. угнутий. 2》 Який округло виступає, видається наперед. || перен. Чіткий, виразний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опуклий — ОПУ́КЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (з навч. літ.). 2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (О.  Словник української мови у 20 томах
6. опуклий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.  Словник синонімів української мови
7. опуклий — ОПУ́КЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (Курс фізики, III, 1956, 270). 2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (Донч.  Словник української мови в 11 томах
8. опуклий — Опуклий, -а, -е Выпуклый, шарообразный.  Словник української мови Грінченка