павучок —
павучо́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
павучок —
-чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до павук 1). 2》 Рід української мережки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
павучок —
ПАВУЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до паву́к 1. Невеличкі павучки мотали свою павутину, якісь чорні комашки нестямно бігали (Панас Мирний); Щось біло ткали павучки На жовтому папері, І синє літо на гачки Вже зачиняло двері (М. Вінграновський).
Словник української мови у 20 томах
павучок —
ПАВУЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до паву́к 1. Невеличкі павучки мотали свою павутину, якісь чорні комашки нестямно бігали (Мирний, IV, 1955, 122); Звичайний павучок сидить у затишному гніздечку та й пускає по вітру своє павутиння (Кучер, Дорога..
Словник української мови в 11 томах
павучок —
Павучок, -чка м. 1) ум. отъ павук. 2) мн. раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка