павучок
ПАВУЧО́К, чка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до паву́к 1.
Невеличкі павучки мотали свою павутину, якісь чорні комашки нестямно бігали (Панас Мирний);
Щось біло ткали павучки На жовтому папері, І синє літо на гачки Вже зачиняло двері (М. Вінграновський).
2. Рід української мережки.
Змережування павучками характерне для Поділля й західних областей України (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)