Значення в інших словниках
-
панорама —
панора́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
панорама —
Видовище, краєвид; (епічна) П. зображення, опис; (рельєфна) картина; (на внутрішній стіні круглої будівлі) <�батальна> картина по всьому овиді.
Словник синонімів Караванського
-
панорама —
-и, ж. 1》 Вид на місцевість згори, на далекий простір. || Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.). 2》 Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним першим планом. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
панорама —
Краєвид, див. періорама
Словник чужослів Павло Штепа
-
панорама —
ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
панорама —
панора́ма (від пан... і грец. όραμα – вид, видовище) 1. Вид місцевості, що відкривається з висоти. 2. Картина великих розмірів з об’ємним переднім планом, розміщена на стіні круглого приміщення. 3. військ.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
панорама —
Панора́ма, -ми, -мі; -ра́ми, -ра́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
панорама —
ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
-
панорама —
(грец. — все і бачу) 1. Загальний вигляд місцевості, забудови населеного пункту, частини міста, який відкривається з підвищеного місця.
Архітектура і монументальне мистецтво