пафос —
па́фос іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пафос —
-у, ч. 1》 Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. || Ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. || Зовнішній вияв такого почуття. 2》 чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пафос —
ПА́ФОС, у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (І. Нечуй-Левицький); Пафос, ентузіазм кипів у цій людині, сповнював її вщерть (О.
Словник української мови у 20 томах
пафос —
па́фос (від грец. πάθος – почуття, пристрасть) натхнення, піднесеність, ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
пафос —
ПА́ФОС, у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах