пафос

Значення в інших словниках

1. пафос — па́фос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пафос — -у, ч. 1》 Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. || Ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. || Зовнішній вияв такого почуття. 2》 чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пафос — див. патос Словник чужослів Павло Штепа
4. пафос — ПА́ФОС, у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (І. Нечуй-Левицький); Пафос, ентузіазм кипів у цій людині, сповнював її вщерть (О. Словник української мови у 20 томах
5. пафос — па́фос (від грец. πάθος – почуття, пристрасть) натхнення, піднесеність, ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
6. пафос — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
7. пафос — ПА́ФОС, у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах