1. Словник української мови у 20 томах

пафос

ПА́ФОС, у, ч.

1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення.

Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (І. Нечуй-Левицький);

Пафос, ентузіазм кипів у цій людині, сповнював її вщерть (О. Донченко);

// Зовнішній вияв такого почуття.

Осторонь сидів кардинал .. – Яка краса! які чудові відтінки заграви! – говорив він з пафосом досвідченого промовця (З. Тулуб).

2. чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням.

Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка. Пафос його поезії – труд, труд в ім'я людського щастя (М. Рильський).

(1) Фальши́вий (нарочи́тий і т. ін.) па́фос – надмірна піднесеність тону мови, зображення несправжнього запалу.

Багатослівно, час од часу зриваючись на фальшивий пафос, Діденко став говорити (А. Головко);

Відмовившись від нарочитого пафосу, умовної піднесеності, риторичної декламації.., вона [М. М. Єрмолова] принесла в галузь трагедії виразну простоту життя (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пафос — па́фос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пафос — [пафос] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. пафос — -у, ч. 1》 Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. || Ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. || Зовнішній вияв такого почуття. 2》 чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пафос — див. патос Словник чужослів Павло Штепа
  5. пафос — па́фос (від грец. πάθος – почуття, пристрасть) натхнення, піднесеність, ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пафос — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
  7. пафос — ПА́ФОС, у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Говорючий о. Артемій балакав без упину, але якось механічно, без звичайної в його енергії, без пафосу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах