передоручений

передору́чений

[пе^ире^идо^уруче^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. передоручений — передору́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. передоручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передоручити.  Великий тлумачний словник сучасної мови