передоручений передору́чений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передоручити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках передоручений — передору́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови передоручений — [пеиреидоуручеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови