Орфоепічний словник української мови

перечіплюватися

перечі́плюватися

[пеиреич’іпл'уватиес'а]

-л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перечіплюватися — перечі́плюватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. перечіплюватися — -ююся, -юєшся і діал. перечіпатися, -аюся, -аєшся, недок., перечепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. перечепляться; док. 1》 розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою. 2》 перен., розм. Зупинятися, переривати яку-небудь дію, зустрівши перешкоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перечіплюватися — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. перече́пляться; док. 1. розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою.  Словник української мови у 20 томах
  4. перечіплюватися — СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. перечіплюватися — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. перече́пляться; док. 1. розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою.  Словник української мови в 11 томах