перечіплюватися

СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.: спіткну́тися (спотикну́тися), перечепи́тися, оступи́тися, зашпо́ртатися, зашпортну́тися, шкопиртну́ти, заплу́татися. Дмитро іде збоку, плутаючись у бур'янах, спотикаючись на грудках, бо обом на стежці тісно (В. Речмедін); Вибігаючи з кімнати, я перечепився через поріг і мало не впав (Л. Смілянський); Коні оступалися на нерівному крутому схилі (А. Головко); Марія, раз по раз перечіпаючись через пеньки, пішла назад (С. Чорнобривець); Вони (гусенята) дріботіли червоними ніжками. Слідом за гускою, зашпортувались об траву, падали, підводились і бігли далі (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. перечіплюватися — перечі́плюватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перечіплюватися — [пеиреич’іпл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. перечіплюватися — -ююся, -юєшся і діал. перечіпатися, -аюся, -аєшся, недок., перечепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. перечепляться; док. 1》 розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою. 2》 перен., розм. Зупинятися, переривати яку-небудь дію, зустрівши перешкоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перечіплюватися — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. перече́пляться; док. 1. розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою.  Словник української мови у 20 томах
5. перечіплюватися — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. перече́пляться; док. 1. розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою.  Словник української мови в 11 томах