перечіплювати

ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док.: переби́ти, перерва́ти, перепини́ти, перечепи́ти, перехопи́ти, перейня́ти. Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (М. Коцюбинський); Ватаг кілька разів переривав оповідача, просячи зупинитись докладніше на тім чи іншім епізоді (В. Гжицький); Всі слухали надзвичайно уважно та цікаво, часом перепиняючи Демида та просячи щось вияснити (Б. Грінченко); (Дзюба:) Коли будете перечіплювати, я перестану розказувати (І. Кочерга); — Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (А. Головко); Говорили всі, перехоплюючи один одного (М. Коцюбинський); (Анна:) У мріях все дозволено. А потім... (Долорес (переймає):) ... Однак щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. перечіплювати — перечі́плювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перечіплювати — -юю, -юєш і діал. перечіпати, -аю, -аєш, недок., перечепити, -чеплю, -чепиш; мн. перечеплять; док. 1》 перех.Чіпляти що-небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що-небудь, надавати іншого положення. 2》 перех. і без додатка, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перечіплювати — Перечі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; перечепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять; перече́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перечіплювати — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. перече́плять; док. 1. що. Чіпляти що-небудь на інше місце. – Там у стіні, на якій він [годинник] висів, – двері.  Словник української мови у 20 томах
5. перечіплювати — ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і діал. ПЕРЕЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. перече́плять; док. 1. перех. Чіпляти що-небудь на інше місце. — Там у стіні, на якій він [годинник] висів, — двері.  Словник української мови в 11 томах
6. перечіплювати — Перечіплювати, -люю, -єш сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.  Словник української мови Грінченка