побігти
побі́гти
[поуб’ігтие]
поб'іжу, поб'іжиш, поб'іжиемо, поб'іжиете; нак. поб'іжи, поб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мовипобі́гти
[поуб’ігтие]
поб'іжу, поб'іжиш, поб'іжиемо, поб'іжиете; нак. поб'іжи, поб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мови