повисіти

пови́сіти

[повис'іти^е] -ишу, -си^еш, -си^емо, -си^ете; нак. -си, -с'іт' і [пови^ес'іти^е] -и^ешу, -сиш, -си^емо, -си^ете; нак. -си, -с'іт'

Значення в інших словниках

1. повисіти — пови́сі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повисіти — -ишу, -исиш, док. Висіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повисіти — ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік .. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. повисіти — ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік.. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Вільде, Сестри.., 1958, 437).  Словник української мови в 11 томах
5. повисіти — Повисіти, -шу, -сиш гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка