повнолітній
повнолі́тній
[поўнол’іт(')н'ій]
м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мовиповнолі́тній
[поўнол’іт(')н'ій]
м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови