погнути —
погну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
погнути —
-ну, -неш, док., перех. 1》 Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми. || Зробити кривим; викривити. || безос. || Нагнути верхню частину чого-небудь; нахилити. || Зробити зігнутим, згорбити. 2》 перен. Зламати, здолати. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погнути —
ПОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми. Погнути металевий дріт; // Зробити кривим; викривити. [Мирон:] Вчора приземлився у тебе німець на винищувачі, заблудився. Літак нової системи.
Словник української мови у 20 томах
погнути —
ПОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; // Зробити кривим; викривити. [Мирон:] Вчора приземлився у тебе німець на винищувачі, заблудився. Літак нової системи. Гвинт погнув, а так все в порядку (Корн.
Словник української мови в 11 томах
погнути —
Погну́ти, -гну́, -гне́ш гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Словник української мови Грінченка