погомоніти
погомоні́ти
[погомоун’ітие]
-н'у, -мониш, -мониемо, -мониете; нак. -мони, -н'іт'
Орфоепічний словник української мовипогомоні́ти
[погомоун’ітие]
-н'у, -мониш, -мониемо, -мониете; нак. -мони, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови