половець

по́ловець

[полове^иц']

-оўц'а, ор. -оўце^им, м. (на) -оўце^ив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў

Значення в інших словниках

1. половець — див. половці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. половець — по́ловець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
3. половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці.  Словник української мови у 20 томах
4. половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці.  Словник української мови в 11 томах
5. половець — Половець, -вця м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.  Словник української мови Грінченка