половець
по́ловець
[половеиц']
-оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половець — див. половці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- половець — по́ловець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці. Словник української мови у 20 томах
- половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці. Словник української мови в 11 томах
- половець — Половець, -вця м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68. Словник української мови Грінченка