половець

по́ловець

[половеиц']

-оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половець — див. половці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половець — по́ловець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці. Словник української мови у 20 томах
  4. половець — ПО́ЛОВЕЦЬ див. по́ловці. Словник української мови в 11 томах
  5. половець — Половець, -вця м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68. Словник української мови Грінченка