половецький
полове́цький
[половец'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половецький — -а, -е. Прикм. до половці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- половецький — полове́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- половецький — ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. – Київ! Київ! – гомоніли Половецькії ряди (І. Франко); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Л. Словник української мови у 20 томах
- половецький — Полове́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- половецький — ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. — Київ! Київ! — гомоніли Половецькії ряди (Фр., XIII, 1954, 368); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Перв. Словник української мови в 11 томах
- половецький — Половецький, -а, -е Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645. Словник української мови Грінченка