половецький

полове́цький

[половец'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половецький — -а, -е. Прикм. до половці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половецький — полове́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. половецький — ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. – Київ! Київ! – гомоніли Половецькії ряди (І. Франко); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. половецький — Полове́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. половецький — ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. — Київ! Київ! — гомоніли Половецькії ряди (Фр., XIII, 1954, 368); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Перв. Словник української мови в 11 томах
  6. половецький — Половецький, -а, -е Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645. Словник української мови Грінченка