постановка —
постано́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
постановка —
-и, ж. 1》 Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. || перев. у сполуч. зі сл. питання, проблема і т. ін. Спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
постановка —
1. Творчий процес створення вистави, кінофільму та ін. 2. Формування такого положення корпусу, рук і пальців, яке може забезпечити функціональну ефективність процесу диригування, співів та гри на музичних інструментах (скрипка, альт, віолончель, духові, тощо), а також спосіб тримання інструментів.
Словник-довідник музичних термінів
постановка —
ПОСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. Чимало педагогічних колективів, окремих учителів добилися серйозних успіхів у постановці політехнічного навчання (з газ.
Словник української мови у 20 томах
постановка —
ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ).
Словник синонімів української мови
постановка —
ПОСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. Бувають умови, коли зразкова постановка місцевої роботи, навіть в дуже невеликому масштабі, має важливіше державне значення...
Словник української мови в 11 томах