постановка
ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ). З дверей дивлюся на неї, хода її повна співочого ритму, і постава сповнена сили і чарів... (Т. Масенко); Якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови... (В. Собко); Що то значить — людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар); Обершарфюрер намагається досягти потрібної постановки корпусу (Ю. Яновський).
ПОСТАНО́ВКА (здійснення вистави на сцені театру, сценічне оформлення спектаклю), ПОСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА розм., СТА́ВЛЕННЯ розм. Він (Т. Шевченко) закінчив драму "Назар Стодоля". Про постановку її вже велися розмови з Александринським театром (О. Іваненко); Готувався до постави "Невольник" М. Кропивницького (В. Минко); Щира любова до свого рідного підбивала Вас ще на іншу працю — показати людям свої роботи не в одних німих значках, які дають ноти, а в живих виголосах концертів, в постановах цілих опер (Панас Мирний); Тепер у нас актор живе в декораціях під час усього ставлення картини — не треба костюмерів і реквізиторів до режисерської групи (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови