постановка
постано́вка
-и, ж.
1》 Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо.
|| перев. у сполуч. зі сл. питання, проблема і т. ін. Спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо.
Постановка задачі — точне, повне та однозначне формулювання задачі, що підлягає розв'язанню.
2》 театр. Здійснення вистави на сцені театру.
|| перев. з означ. Сценічне оформлення вистави, спектаклю.
|| розм. Вистава, спектакль.
3》 спец., рідко. Набута тренуванням манера тримати в певному положенні тіло або руки, ноги і т. ін. під час виконання яких-небудь вправ, певної роботи тощо; постава.
Постановка голосу — а) спеціальне тренування голосових зв'язок для співу; б) майстерність професійного володіння голосом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови