постановлений
постано́влений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити I.
|| постановлено, безос. присудк. сл.
II -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити II.
|| постановлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови