постановлений
постано́влений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити I.
|| постановлено, безос. присудк. сл.
II -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити II.
|| постановлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постановлений — постано́влений 1 дієприкметник вирішений постано́влений 2 дієприкметник поставлений розм. Орфографічний словник української мови
- постановлений — ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до постанови́ти¹. Товариш Крига живе .. на квартирі приблизно з червня місяця цього року й постановлений на ордер жилкому [житлокому] (Ю. Яновський); // постано́влено, безос. пред. ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. Словник української мови у 20 томах
- постановлений — ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти¹. ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти². — Чи можна, щоб я перед вашим лицем, що ви є у нас від самого царя постановлені,.. осмілився і подумати яку брехню або неправду сказати! (Кв.-Осн., II, 1956, 296). Словник української мови в 11 томах