1. Словник української мови в 11 томах

постановлений

ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти¹.

ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти².

— Чи можна, щоб я перед вашим лицем, що ви є у нас від самого царя постановлені,.. осмілився і подумати яку брехню або неправду сказати! (Кв.-Осн., II, 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постановлений — постано́влений 1 дієприкметник вирішений постано́влений 2 дієприкметник поставлений розм. Орфографічний словник української мови
  2. постановлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити I. || постановлено, безос. присудк. сл. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити II. || постановлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постановлений — ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до постанови́ти¹. Товариш Крига живе .. на квартирі приблизно з червня місяця цього року й постановлений на ордер жилкому [житлокому] (Ю. Яновський); // постано́влено, безос. пред. ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. Словник української мови у 20 томах