постановлений

ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти¹.

ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до постанови́ти².

— Чи можна, щоб я перед вашим лицем, що ви є у нас від самого царя постановлені,.. осмілився і подумати яку брехню або неправду сказати! (Кв.-Осн., II, 1956, 296).

Значення в інших словниках

1. постановлений — постано́влений 1 дієприкметник вирішений постано́влений 2 дієприкметник поставлений розм.  Орфографічний словник української мови
2. постановлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити I. || постановлено, безос. присудк. сл. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до постановити II. || постановлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постановлений — ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до постанови́ти¹. Товариш Крига живе .. на квартирі приблизно з червня місяця цього року й постановлений на ордер жилкому [житлокому] (Ю. Яновський); // постано́влено, безос. пред. ПОСТАНО́ВЛЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр.  Словник української мови у 20 томах