постановити
постанови́ти
I див. постановляти.
II -новлю, -новиш; мн. постановлять; док., перех., розм.
1》 Поставити кого-небудь кудись.
|| Помістити на постій, для проживання.
2》 Послати виконувати де-небудь якусь роботу, доручення.
|| ким, на кого, за кого. Призначити на якусь посаду.
3》 Помістити щось де-небудь, кудись.
|| Подати на стіл страву, почастувати чимсь.
4》 Укріпити що-небудь десь, надавши стійкого положення; установити.
5》 Збудувати.
6》 Організувати, налагодити (справу, роботу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови