посібник

посі́бник

[по^ус’ібни^ек]

-ка, м. (ў) -ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. посібник — посі́бник іменник чоловічого роду книжка, карта, що використовується для навчання  Орфографічний словник української мови
2. посібник — див. ПОРАДНИК.  Словник синонімів Караванського
3. посібник — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
4. посібник — -а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. || Взагалі довідкове видання з певної галузі знань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. посібник — (шкільний) підручник, довідничка, див. підручник хохл. (пособіє) підручник  Словник чужослів Павло Штепа
6. посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. Наукові працівники університету [Національного Ім.  Словник української мови у 20 томах
7. посібник — ДОВІ́ДНИК (книжка, що містить короткі відомості з певних питань), ПОСІ́БНИК рідше; ПРОСПЕ́КТ (рекламний); ПРЕЙСКУРА́НТ (цін). Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В.  Словник синонімів української мови
8. посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання...  Словник української мови в 11 томах