посібник
ДОВІ́ДНИК (книжка, що містить короткі відомості з певних питань), ПОСІ́БНИК рідше; ПРОСПЕ́КТ (рекламний); ПРЕЙСКУРА́НТ (цін). Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Підручник як науковий посібник має свою специфіку (з журналу); Сучасна науково-технічна інформація здебільшого легкодоступна. Дев'яносто п'ять процентів її можна знайти в спеціалізованих журналах і наукових працях, патентах, проспектах і буклетах (з журналу); Можна одними і тими ж літерами писати прейскурант у магазині і вірші Пушкіна (О. Довженко).
ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Я похапцем розгорнув підручник із діалектології, намагаючись згадати, а що ж саме було задано для конспектування (Є. Гуцало); За останні роки з'явилося немало цікавих монографій, посібників, проблемних і оглядових робіт (з журналу); Ми заходили до книгарень і.. купили польських самовчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (О. Досвітній).
Словник синонімів української мови