потвора —
див. гидкий; привид; страшило
Словник синонімів Вусика
потвора —
-и, ж. 1》 Страхітлива фантастична істота; страховище. || Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. || Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2》 перен. Про люту, жорстоку і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потвора —
ПОТВО́РА, и, ж. 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. – Я дрожав [тремтів] і плакав, слухаючи тих [страшних] повістей, і моя дитиняча уява сплітала мимоволі стать вуйка з усіми найстрашнішими казочними [казковими] потворами (І.
Словник української мови у 20 томах
потвора —
И, ж., знев. Звертання до когось. Ей, ти, потворо, відійди.
Словник сучасного українського сленгу
потвора —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
потвора —
ПОТВО́РА, и, ж. 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. — Я дрожав [тремтів] і плакав, слухаючи тих [страшних] повістей, і моя дитиняча уява сплітала мимоволі стать вуйка з усіми найстрашнішими казочними [казковими] потворами (Фр.
Словник української мови в 11 томах
потвора —
Потвора, -ри об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Словник української мови Грінченка