Значення в інших словниках
-
потік —
(невелика річка зі стрімкою водою) струмок, (розлив води) плин, плив, лава.
Словник синонімів Полюги
-
потік —
поті́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
потік —
Струмок, струмочок, річечка, (дзюркотючий) бурчак; (повітря) струмінь; (людей) плав; (авт) ВАЛКА, ланцюг, шнур; (слів) злива; ок. потік; п! РІЧКА; мн. ПОТОКИ, (диму) маси, (сліз) патьоки, (гнівних слів) філіппіки.
Словник синонімів Караванського
-
потік —
див. струмок
Словник синонімів Вусика
-
потік —
-току, ч. 1》 Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. || Маса води, що стрімко тече. || Маса якої-небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись. || чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потік —
1. злива, див. ливень 2. це струмок
Словник чужослів Павло Штепа
-
потік —
ПОТІ́К, то́ку, ч. 1. Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. Добре ріці з потоками (прислів'я); Гори піднімаються все вище та вище. Вони перетяті й перерізані подекуди вузькими балками, в котрих шумлять прудкі гірські потоки (І.
Словник української мови у 20 томах
-
потік —
Невел. природна швидка течія, яка випливає з продуктивного джерела з вузьким руслом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
потік —
ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод).
Словник синонімів української мови
-
потік —
Поті́к, -то́ку, в -то́ці; -то́ки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
потік —
ПОТІ́К, то́ку, ч. 1. Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. Добре ріці з потоками (Укр.. присл.., 1963, 159); Гори піднімаються все вище та вище.
Словник української мови в 11 томах
-
потік —
рос. поток грошова чи товарна маса, що перебуває в обігу певний час.
Eкономічна енциклопедія
-
потік —
(рос.) 1. Масивний жолоб для відводу вологи з дахів російських дерев'яних будівель. Він лежить на крюках кокор, а в нього упираються кінці тесин покрівлі (порівн. водовідвід, водостік). 2. Влаштований у стіні тепловий канал від калорифера.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
потік —
Потік, -то́ку м. Потокъ, ручей. Камен. у. ум. потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани. Драг. 191.
Словник української мови Грінченка