почутий —
почу́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
почутий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почути. || почуто, безос. присудк. сл. || у знач. ім. почуте, -того, с.Те, що хто-небудь почув.
Великий тлумачний словник сучасної мови
почутий —
ПОЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почу́ти. Хай же сей поклик, що ми до богів посилаєм тепера, буде почутий (Леся Українка); Леночка дуже яскраво змалювала нам хлопчика, .. його дитячі мрії й почуті ним скарги дорослих (Ю. Яновський); // почу́то, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
почутий —
ПОЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почу́ти. Хай же сей поклик, що ми до богів посилаєм тепера, буде почутий (Л. Укр., IV, 1954, 284); Леночка дуже яскраво змалювала нам хлопчика,.. його дитячі мрії й почуті ним скарги дорослих (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах