правлячий —
пра́влячий прикметник
Орфографічний словник української мови
правлячий —
-а, -е. Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правлячий —
ПРА́ВЛЯЧИЙ, а, е. Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі. Селянські погляди на справу панщини просто протилежні поглядам правлячих класів (І. Франко); Хто ж веде це Італію – правлячий Рим? (П.
Словник української мови у 20 томах
правлячий —
ПАНІВНИ́Й (який має владу), ПАНУ́ЮЧИЙ, ВЛАДУ́ЩИЙ заст.; ПРА́ВЛЯЧИЙ (який керує державою). Велич Толстого полягає.. в його нещадній критиці того панівного класу, до якого він сам належав за походженням і вихованням (М.
Словник синонімів української мови
правлячий —
ПРА́ВЛЯЧИЙ, а, е. Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі. Перешкодою на шляху встановлення міцного миру, говорив він [В. І. Ленін], є імперіалістична, загарбницька політика правлячих класів капіталістичних країн (Біогр.
Словник української мови в 11 томах