правлячий
ПРА́ВЛЯЧИЙ, а, е.
Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі.
Селянські погляди на справу панщини просто протилежні поглядам правлячих класів (І. Франко);
Хто ж веде це Італію – правлячий Рим? (П. Тичина);
Королівська влада була зовсім обмежена, і все в державі вирішувала правляча й пануюча шляхетська верства (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)