прадідівський

пра́дідівський

[прад'ід'іўс'ки^ей]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. прадідівський — пра́дідівський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прадідівський — <�ПРАДІДНІЙ>, див. ПРЕДКІВСЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. прадідівський — -а, -е. 1》 Прикм. до прадід 1). || Належний прадідові. 2》 Прикм. до прадід 2); старовинний, стародавній. || Належний предкам, прадідам. || Власт. давнім часам, старовині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прадідівський — ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пра́дід 1. Коли ж Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові і щось гукаючи йому на швидкому ходу, Опанас став і довго дивився вслід своєму синові (О. Довженко); // Належний прадідові.  Словник української мови у 20 томах
5. прадідівський — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.  Словник синонімів української мови
6. прадідівський — Пра́дідівський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прадідівський — ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пра́дід 1. Коли ж Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові і щось гукаючи йому на швидкому ходу, Опанас став і довго дивився вслід своєму синові (Довж.  Словник української мови в 11 томах
8. прадідівський — Прадідівський, -а, -е Прадѣдовскій.  Словник української мови Грінченка