практикум —
пра́ктикум іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
практикум —
-у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). || Посібник із такого виду навчання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
практикум —
ПРА́КТИКУМ, у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Підвищення кваліфікації культосвітніх працівників здійснюється також шляхом проведення семінарів, практикумів, курсів тощо (з публіц.
Словник української мови у 20 томах
практикум —
пра́ктикум (від грец. πρακτικός – діяльний) вид навчальних занять з метою практичного засвоєння основних положень якого-небудь предмета; практичні заняття з певного курсу.
Словник іншомовних слів Мельничука
практикум —
ПРА́КТИКУМ, у, ч. Вид практичного навчання, заняття з якогось предмета (у школі, вищому навчальному закладі і т. ін.). Підвищення кваліфікації культосвітніх працівників здійснюється також шляхом проведення семінарів, практикумів, курсів тощо (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах