прикласти —
прикла́сти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
прикласти —
див. прикладати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикласти —
ПРИКЛА́СТИ див. приклада́ти.
Словник української мови у 20 томах
прикласти —
голови́ (ро́зуму, ума́ і т. ін.) не прикла́сти. Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв’язати, вирішити щось. — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М.
Фразеологічний словник української мови
прикласти —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
прикласти —
Прикла́сти, -кладу́, -де́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прикласти —
ПРИКЛА́СТИ див. приклада́ти.
Словник української мови в 11 томах
прикласти —
Прикласти, -ся см. прикладати, -ся.
Словник української мови Грінченка