примиренність

примире́нність

[при^еми^ерен':іс'т']

-н:ос'т'і, ор. н':іс'т'у (від примиренний)

Значення в інших словниках

1. примиренність — примире́нність іменник жіночого роду від: примире́нний  Орфографічний словник української мови
2. примиренність — -ності, ж. Стан за знач. примиренний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примиренність — ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. примиренність — ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (Тулуб, Людолови, II, 1957, 569).  Словник української мови в 11 томах