Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
примиренність —
примире́нність іменник жіночого роду від: примире́нний
Орфографічний словник української мови
примиренність —
[приемиерен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. н':іс'т'у (від примиренний)
Орфоепічний словник української мови
примиренність —
ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
примиренність —
ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (Тулуб, Людолови, II, 1957, 569).
Словник української мови в 11 томах