примиренність

ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний.

Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (Тулуб, Людолови, II, 1957, 569).

Значення в інших словниках

1. примиренність — примире́нність іменник жіночого роду від: примире́нний  Орфографічний словник української мови
2. примиренність — [приемиерен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. н':іс'т'у (від примиренний)  Орфоепічний словник української мови
3. примиренність — -ності, ж. Стан за знач. примиренний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примиренність — ПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. примире́нний. Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиренність і скорботна туга за молодістю й минулим (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах