примиритися

примири́тися

[при^еми^ерити^ес'а]

-р'ус'а, -мири^ес':а, -мири^ец':а, -мир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а

Значення в інших словниках

1. примиритися — примири́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примиритися — див. примирятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примиритися — ПРИМИРИ́ТИСЯ див. примиря́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. примиритися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. примиритися — ПРИМИРИ́ТИСЯ див. примиря́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. примиритися — Примиря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.  Словник української мови Грінченка