примиритися

Примиря́тися, -ря́юся, -єшся

сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.

Значення в інших словниках

1. примиритися — примири́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примиритися — [приемиеритиес'а] -р'ус'а, -мириес':а, -мириец':а, -мир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. примиритися — див. примирятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примиритися — ПРИМИРИ́ТИСЯ див. примиря́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. примиритися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. примиритися — ПРИМИРИ́ТИСЯ див. примиря́тися.  Словник української мови в 11 томах