примиряти

Примиря́ти, -ря́ю, -єш

сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.

Значення в інших словниках

1. примиряти — примиря́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. примиряти — -яю, -яєш і рідко примирювати, -юю, -юєш, недок., примирити, -мирю, -мириш, док., перех. 1》 Встановлювати мирні стосунки між ким-небудь, відновлювати злагоду. || Сприяти встановленню мирних стосунків, злагоді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примиряти — ПРИМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРИМИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., кого, що. 1. Встановлювати мирні стосунки між ким-небудь, відновлювати злагоду.  Словник української мови у 20 томах
4. примиряти — МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь...  Словник синонімів української мови
5. примиряти — ПРИМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРИМИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., перех. 1. Встановлювати мирні стосунки між ким-небудь, відновлювати злагоду.  Словник української мови в 11 томах