примирок

Прими́рок, -рка

м. прими́ря, -р'я, с. Перемиріе, примиреніе. АД. II. 103. Посли пославши, просить примир'я. Єв. Л. XIV. 32. Із бусурменським салтаном примир'є мали. Макс.

Значення в інших словниках

1. примирок — див. примир.  Великий тлумачний словник сучасної мови